Якось зранку ведмедик Мі-Мі прокинувся на лісовій галявинці. Навкруги літали метелики, лоскотали йому носа й лапки.
«Щось хоче їсти ведмедик, — подумало мале звірятко. — Поїду в інший кінець лісу, там росте смачна малина. Наїмся досхочу».
Сів Мі-Мі у свій новенький пікап і поїхав ген-ген далеко. Аж бачить, біля дороги на пеньку сидить його друг — їжачок Коль-Коль. Здалеку махає йому лапкою й вигукує:
«Ведмедику, друже, можна покататися разом з тобою? У тебе така швидка машинка!»
Бесплатный фрагмент закончился.
Купите книгу, чтобы продолжить чтение.