Бесплатный фрагмент - Світська тусовка в астралі

Від автора

Світська тусовка в астралі.

Час плине швидко, наче швидкісний поїзд. Все минає та змінюється. Тільки тепер вирішила надрукувати цю книжечку, зрозумівши, що то було все по справжньому.

Хотілося написати в гумористичному стилі, але написала так як є.

Після написання сталося все так, як у цьому творі. Наче хтось підштовхував до написання.

Тепер з часом, коли пройшла це пекельне випробування, описавши все, з чим прийшлось стикнутися, та, що пережити. Розумію, не дарма.

Також розумію, що вели вищі сили.

Вдячна всім, хто був причетний до цієї подорожі. Мої пацієнти, в чиї простори небес, торкаючись до тіла, миттєво потрапляла. В світ емоцій, що творить розум.

Життя в житті, так ми творці того невидимого світу. І який він є, залежить від кожного з нас. Тепер маю можливість сказати, було тяжко, адже вийти з полону ілюзій, не легко. Хоча, ми в повсякденному житті, цього і не помічаємо.

Кожен з героїв твору, є реальною силою в нашому житті.

І зараз вам не раджу самотужки, проходити моїм шляхом.

Просто повірте, що це невидима реальність, яку будуємо самостійно, або з допомогою оточуючих. Якщо ви думаєте, що свій простір не страшний, то ви помиляєтесь. А той, що мають всі інші люди, з якими приходиться що дня бути в контакті, він є інший. Той невідомий світ чужих людей він також має свої шкідливі або неприємні образи, Все має право бути саме таким яким воно є. Тільки усвідомивши, що хочете змінити себе, бо щось не є вашим а є чужим надбанням, ви маєте право це зробити. Але світ невидимий, що творять інші, ніхто не має права змінювати.

«Те, що на небі, те й на Землі», вислів є вірним, але у кожного своє небо, складається з індивідуального бачення.

Є інше небо, те в якому знаходиться особисте, і ми там спілкуємось набором кліше, створених реакцією на ситуації що складаються.

Світська тусовка в астралі

2007р

Отже, настав час зрозуміти, яким воно є, навколишнє середовище, що разом з нами, претендує на рівноправну позицію життя.

Божки — це невидиме населення Землі. Чому саме так я назвала їх? Тому, що вони в дійсності часто займають більше місця в житті людини, ніж Бог. Не маю права осуджувати. Я маю право сповістити про той невидимий світ. Побачу повірю, не побачу не повірю, що так воно і є, це вже не про мене. Земля, жива розумом людським, їх емоціями та думками. Мати всього живого, на ній присутнє життя, то вона теж жива. Це про той, невидимий світ йтиме в подальшому тексті мова.

Сила життя має своє ім’я, — Земля, а в, світі божеств Гея, чому так не знаю. Та не про це мова. Щедрістю Землі користується кожний, та життєвою силою її, але не кожний пам’ятає про вдячність. Люди не поважають Землю і не вважають її важливою. Така сутність людська, адже вони розумні дуже.

Пробач мені, та нас мати — Земле. Ти — єдина, хто дбає про життя. Тебе, безліч років не шанують. На всіх теренах, не зігрівають молитвами твої діти. Вони поринули у височінь, шукаючи там кращого за Тебе батька та матір, невидимих божків. Напевно і я, полину туди, де є Боги, аби зрозуміти кому ж ми, все таки насправді молимось, в хвилини радощів та смутку.

Твої діти Земле, забули, що без Тебе поза орбітою, люди стануть сміттям. Але Ти, матінко — Земле надто терпелива, постійно пробачаєш дітям своїм, які творять глум та війни на твоєму тілі. Годуєш та поїш, даєш можливість продовжувати свій рід кожному, не дивлячись на ту шкоду, що завдаємо ми своїм життям. Пробач нашу зухвалість та зверхність.

Божки

Першим божком Побач, звертаюся до Землі з проханням, звільнити мене та моїх близьких від сміття всіх, хто користувався послугами, його величі Пробач. Так, саме це я і мала на увазі. Слова, невідомо коли ставши божками для людини, вже є не що інше, як величезних розмірів енергетичні згустки.

Маючи мільярди енергетичних формотворень, це вже клітини тіла — слова

Божок Горе, чесно і добросовісно працює на своє благо, не покладаючи рук. Не має бідолаха, ані сну, ані відпочинку. Він в рейтингу найуспішніших. Так нас любить, що увагою своєю нікого ще не обділив. Здається мені, що саме він — найголовніший з божків.

Певно, надто жадібний, постійно веде війну за нас з божком Щастя. А Щастя — поважне панство, напевно найлінивіший з усіх. Він працювати не любить і до того ж, напевно глухий, бо ніколи не приходить, коли його щиро просять та довго-довго чекають.

Горе полюбляє прийти саме туди, куди його не просять. Напевно, люди «зурочили» його. От уже ці люди розумні, спромоглися дістатися такої вишини, заволоділи такими божками!

Але щось людський розум переплутав.

Щастя, перетворили в Лінь. Хоч і чує наші молитви, але йому не хочеться йти до нас і наділяти своєю присутністю наше життя, та й годі. А що поробиш? Необхідно врятувати Щастя, а то ще й померти може. Що ж ми робитимемо без нього, на цій землі?

Нерозумно, люди скористалися своїм умінням «зурочувати». Напевно колись справжні Боги, любили нас по-іншому. Щастя був успішнішим за Горе. Потрібно в «раду верховенства» подати прохання, про негайне вирішення цієї проблеми. Але то невірна думка, там іншим зайняті мужні політики. Щастя більше любить Американців. Вони напевно розумніші, не стали втручатися в роботу вищих сил.

Їм напевне не дозволив парламент, виявляється, що там люди більш слухняні. На наших, теренах (розпуста, та й годі!). За те, нас сильніше любив Уран, нам дозволив, користуватися своїми привілеями, правда ми не одні, ядерні полігони, ще Японія, там же живуть люди. Підсмажив на невидимих рівнях, втрутився в нашу генетику, аби відрізнялися від інших. Накликав на нас, невідомих до цих пір божків. Ще й з ними, прийдеться ділитися життєвим потенціалом. Набридло ділитися! А ми як загордилися, адже ні в кого нема, такої кількості нових хвороб. А які вони різні! Українці, завжди відрізнялися від інших вишиванками, крашанками, а тепер ще й з Ураном побраталися. Так, вже всі мають стосунки з планетою Уран, але я вела мову, про інше.

Десь, у далекому Китаї, побачивши божка слова Лінь, взяли та вкрали. Для чого питається? Китайці землею обділені, а тепер ще й без Лінь залишилися. А наші куди дивилися? Знайшли, що красти. А Лінь взяв й інфікував божка Достатку. Язвами очі його покрилися, тепер він здатний бачити тільки тих, хто при владі працює, «не покладаючи рук», та найближчих родичів і кумів обранців народних, а вони міняються кожних п’ять років.

Ох, і справді Українцям пороблено, ворожими «чаклунами». Американці — розумні, «чаклують» тільки на чужих. А наші брати «чаклують», з розуму зводять своїх дочок та синів, що живуть на Вкраїні милій. (На зло ворогам корову продам, щоб діти молока не пили). Таке бачення життя ще й досі зустрічається на теренах Землі.

Божок Розум — потрібний нашим політикам, але його величність Жадібність, більше, вагоміше. Саме вона, перекрила політикам Сонце, тому вони не бачать у темряві, що творять. От ми й попали в халепу. Божку Жадібності 70 років молились. Так і виросла сила жадібності, наче ядерний гриб.

Життя, яким воно є в атмосфері вищих сфер? Цікавість бере наді мною верх, хочу осягнути неосяжне, побачити те, чого не видно фізичним оком. Чула, чи то читала десь, що внутрішнім зором, за певних обставин і приклавши зусилля, ненароком можна побачити дійсність. Недаремно ж мовиться, як зверху, так і внизу. Роздуми на тему, яким же чином все — таки вирує життя, там на верху, спокусили на Бажання дізнатися. Попереджаю, надовго замислюватись над цим не варто, бо халепа чатує на кожному кроці.

Медитативних правил в інформаційному просторі Інтернету, сила силенна, але не варто довіряти першій. Приклавши зусилля, потрібно перечитати всі засоби інформації, в яких є поради на цю тему. Всі відгуки в Інтернеті — та, про яке нічого не сказано, знай — це твоє.

Чому саме це правило, можна вибрати? Адже кожне з них — це є двері до лабіринту, який веде людину в світ ілюзій. Тому, що саме в ньому є можливість, бути одним із перших де ніхто, не буде випльовувати свій бруд на голову.

Але, якщо людною володіє божок Жалості, то варто йти шляхом, де найбільше людей. Пройшовши через всі муки бруду, що є в тому невидимому світі, крізь образи людського творіння, є надія потрапити в тенета Жалості, та отримати повагу тих, хто найбільше смітить, коли жаліється на нестерпне життя, яке сама ж таки людина й створила.

Таємниці з часом розкриваються. Так і зараз, зосередившись, задала в інформаційне поле питання, Що там, в невидимому просторі думки? Хоча, його задавала сотні разів. Цього разу, перестала покладатися на божка Надій, і наче на смітник викинувши аркуш з питанням, ввійшла в той пречудовий стан медитативного оргазму.

Всі, хто займається медитацією, отримують задоволення, правда, воно іде з мозку в першу чакру, але не навпаки. І це є найвищою божественною насолодою, заради цього варто пройти всі пекельні муки.

Саме в розпалі «кайфу», щось тяжке сіло в мою долоню. Відкриваю очі, не буду брехати, що з радістю (знайдіть того, хто радітиме, коли перешкоджають отримувати задоволення). В таких випадках, божок Доброти не отримає, свою порцію солодкої на смак енергії, а навпаки, в цю мить, в волю поласує величність Злість.

Сама Доброта можливой й пробачить, але не людина.

Вгамувавши себе, божок Самовгамування, це один тих, з котрим, з великим задоволенням, ділилася своїм енергетичним потенціалом.

Відкриваю очі, і бачу в долоні, такого кумедного, верткого божка Запрошення. Він мені й каже, що зборами старійшин, мене обрано, як найбільш впертого в намаганні відчинити, зачинені двері з протилежного боку, бо їм набридло чути цей гуркіт. (Якщо вірити їхнім словам, аж небеса, від мого бажання ходором ходили). І що ви думаєте? Мене запросили на світську тусовку в астрал.

Моєму здивуванню не було меж! Здивованість, тут як тут! А хто, ж відмовиться від ласого шматочка? Не говоритиму прямо, теж зашифрую, (і для тих, хто не захоче шукати зашифровану інформацію, очно, за певну кількість грошей, розкриватиму особисто, всі таємниці). Думаю, справжні шукачі пригод, ніколи не відмовляться від такої можливості. Чекаючи певного дня місяця, певного часу, сумніви спонукали до роздумів. Але божок Бажання, брав верх над іншими істотами невидимого світу. Надіялась, з легкістю потрапити, до того чарівного ілюзорного світу.

Чесно зізнаюсь, божок Чекання, за цей час «випив усі соки». Якби хоча б один, а то «з друзяками», вони хитрі, чимось схожі на людей, правда ще не зрозуміла, чим. Чеканню «впали на хвіст» Хвилювання, Страх, Цікавість. Отак всі гуртом, очікували того часу, коли мені буде пора йти на світську тусовку в астралі.

Чекання, хто не чекав? Нема таких, а він такий різний. Хвилювання теж викликає певну вібрацію в тілі та в розумі. Але то все пусте. Є ціль і я вперто йду до неї.

Ніколи не пропускає шари божок Шара, це довершений шедевр творчості людської. Отже, дочекалась і виконала всі перестороги, (ох і старався божок Тортур, не розповідатиму як).

Нарешті настав момент Істини, а це Бог — всім богам бог. Якщо ви гадаєте, що потрапити на світську тусовку божків легко, достатньо лишень вмитися водопровідною водою, то помиляєтесь.

Для чого люди створили цей Страх? Не розумію. Але він є. Один а в ньому тисячі підстрахів, які утримують у вічному житті цього велетня. Є люди, які поважають його, і мають право, а є такі, які бояться всього, що є страхом. Але право вибору має людина завжди.

Знову ж таки, для цього потрібно було ввійти в близькі стосунки, з величністю Таїнства, Ведучи запеклу боротьбу з Сумнівом, Потрібно, Неварто, Для чого? Для кого? А чи правда це?

На кожному кроці, чатували божки з клану Паразитів, але ми, люди вже давно до них звикли. Є у них віковий ценз. Молоді, надто нахабно поводяться, старі байдужі, але злобні як слова злої баби базарної, якою ще з народження володіє конгломерат божків Матюків. Навіть зараз, бажаючи вам розповісти, Не варто, Для кого?, Для чого?, А чи правда це? Спонукають до замовчування правдивих видінь, що вже почали з’являтися.

Славетний ОХ — улюбленець наш, люди, аж занадто вже шанують його. Бачили б ви, як він від цього чваниться, за долі секунди, вивернеться навиворіт аж двадцять п’ять разів. Найговіркіша баба Параска, не скаже стільки слів, за хвилину, хіба що брехун політик, не буду вказувати пальцем, хто він такий. Брехун, так тобі запудрить мізки, за одну хвилину, що й забудеш, як тебе звали, в минулому житті.